Групові заняття у процесі одужання

Досвід показує, що найкращі результати дає групова робота із залежними людьми, що дозволяє виявити потенціал для одужання та навчає спосібів боротьби з хворобою.

Кожна людина, яка вирішила кинути вживати хімічні речовини, перш за все, стикається з труднощами взаємин з навколишнім світом, які виявляються зовсім іншими, ніж він їх собі уявляв.

Виявляється, що наркоман не знає ні себе, ні світу, і це пізнання починається з виявлення себе, як живої людини з почуттями, переживаннями, побоюваннями та впізнаванням інших людей, таких як він наркоманів, з тими ж проблемами, що й у нього. Перша радість від власної тверезості, просто від того, що ця тверезість можлива, досить швидко минає, коли починається робота з хворобою і виявляється, що світ складається з болю, розпачу, страху та надії.

Робота з хімічно залежними починається з визнання реальності, прийняття себе як наркомана, життя, яке зруйноване, некероване і занурене в хаос вживанням речовини. Залежний безсилий, коли усвідомлюює той факт, що у тривалій боротьби, яка складається із спроб кинути вживати чи контролювати вживання, він зазнає поразки. Його подальша боротьба з наркотиком «хто сильніший – хто кого» безглузда, наркотик сильніший, і ніяка людська сила не врятує наркомана, якщо він знову торкнеться речовини, що змінює свідомість.

Якщо цей крок зроблено, то наркоман, який вирішив одужувати, отримує можливість звернення за допомогою до когось, кому він може довіряти, будь то інша людина чи група.

У будь-якому випадку він більше несамотній у своїх страхах та розпачі. У будь-якому разі йому вже не має необхідності вистоювати зі світом віч-на-віч і підтримувати ілюзію того, що він все може сам. І це початок нового, тверезого життя, повернення до людей, пошуку себе та свого місця у соціумі.