Як запобігти зриву (рецидиву) і впоратися з ним?

У східній психології прийнято вважати, що характер людини визначає її долю — про це важко посперечатися.

Кожному, хто став на шлях одужання, відомо, що можна змінити долю. Адже нещодавно той, хто був у ролі безнадійного наркомана, мріє про те, щоб у тверезості продовжувати свій шлях.

Для успішного здійснення цього прагнення є певні інструменти. Шлях одужання не закінчено відмовою від вживання, швидше за все, це лише початок.

Роль психо-соціальної реабілітації полягає в тому, щоб повністю змінити наступний ланцюжок: ДУМКА-СЛОВО-ПОСТУПОК-ЗВИЧКА-ХАРАКТЕР.

Теоретично все дуже просто: одужуючому залежному пропонуються різні інструменти для подолання залежності, він у свою чергу, користуючись інструментами, змінює цей ланцюжок. Але насправді цей шлях не такий простий, адже це не просто лекція та контрольна робота, за яку ти отримуєш оцінку. Це складна робота день у день, де на кону життя залежного, його доля, його перемога.

Слід сфокусуватися на таких рисах характеру, які варто максимально опрацювати на шляху одужання.

Які якості характеру можуть заважати одужанню та сприяти розвитку рецидиву:

1. Низька стресостійкість

Вміння справлятися зі стресом – одна з базових навичок зрілої особистості. У випадку із залежними дещо інакше. Вони уникають стресу, ховаючись у залежність. Знаходять у стресі привід вжити, а не бажання розібратися з обставинами, що склалися.

Порада: виробляти стресостійкість та саморегуляцію шляхом прийняття проблеми та розвитку стратегії щодо її вирішення. Дивитись на ситуацію не глобально, вирішення проблеми розбити на підзавдання.

2. Брехливість

Ця характеристика характеру виробилася у тому, щоб отримувати бажане.

Брехнею отримати довіру, виправдатися, у разі звинувачення. Брехнею спотворювати реальність, скільки це потрібно, поки не отримає бажаного. Ця риса характеру не дає жити у реальній ситуації.

Порада: спочатку варто навчитися говорити правду самому собі-це по суті самоаналіз. Далі, відмовлятися від «нешкідливої ​​брехні», коли здається, що брехлива відповідь у даному випадку не вплине на результат ситуації, наприклад, коли запитують, чи знайома тобі така інформація, відповідаючи так, хоча ти й не чув про це. Це не фатально. Але в цьому виробляється звичка не брехати, і потім, як наслідок, не боятися говорити правду. Так, і це не одне й те саме.

3. Особистісна незрілість

Характеризується збереженням у дорослого фізичних чи психічних характеристик дитячого віку. Виявляється у невмінні людини самостійно приймати рішення та відповідати за свої вчинки. Таких людей називають інфантами. Вони мають слабку волю та погано керують своїми емоціями. Інфантилізм у перекладі «дитячий».

Коли маленька дитина вдаряється про щось, то вона щиро впевнена, що це «щось» завдало їй болю. Також мислить дорослий, має інфантильний характер.

Порада: вирощувати в собі якості, які має доросла особистість. Приймати рішення, і відповідати за результат. Має намір позбавляти себе будь-якої підтримки від оточуючих, у справах, які під силу міг би зробити сам.

4. Ригідність

Ригідність психіки – це неможливість особистості адаптуватися до нових умов через об’єктивні зміни ззовні. Така якість перешкоджає комфортно адаптуватися до соціуму. У таких людей виникають труднощі зі сприйняттям нового, їм складно змінити свою думку, поведінку та реакцію.

Ригідність – це нездатність змінювати раніше намічену ним самим програму дій або стиль та прийоми мислення, які використовуються в житті.

Порада: Щоб ступінь ригідності зробити менш вираженою (не варто від неї відмовлятися, це чудова властивість характеру, але в потрібний час і в потрібному місці), подумайте про те, що при гнучкості характеру Ви зможете наблизитися до мети, незважаючи на всі перепони. Найчастіше проявляйте спонтанність та креативність.

5. Максималізм

Максималізм часто називають “чорно-білим мисленням”, тому що девізом максималістів вважається поняття “все або нічого”. У максималістів існує необхідність у гострих відчуттях, підкріплюючи таким чином переживання самого життя. Часто, з цієї причини, залежні мають екзальтованість у своєму темпераменті, що не дає їм отримувати задоволення від життя, коли вони перебувають у стані спокою.

Порада: заради власної безпеки не варто зациклюватися на чомусь одному, адже зазнавши невдачі в цьому, складно буде впоратися з розчаруванням. Розділіть життя на сфери, в яких зберігатимете баланс сил, часу, фінансів. Для того, щоб відчувати щастя в спокої, використовуйте різні практики: молитви, медитації, щоденні піші «безцільні» прогулянки в тихому місці, в парку, біля озера.

6. Конформність

У залежних конформізм є стійкою моделлю поведінки та єдиним способом взаємодії із зовнішнім світом.

Конформність- це якість характеру, що виявляється у підвищеній схильності до пристосування. Причиною цієї усталеної риси у залежних послужив симбіоз таких якостей, як невпевненості в собі, страху та інфантильності. Тому, наслідуючи певну групу людей, залежні створюють собі якусь ілюзію безпеки «якщо я буду як усі, то мені не зашкодять». Характерною рисою таких людей є наслідування поведінки навколишньої більшості, сліпе прийняття чужої думки як своєї власної, не піддаючи її навіть мінімальному аналізу.

Порада: навчайтеся творчому та критичному мисленню, тренуйте свідомість. Більше розмірковуйте та цікавтеся навколишніми речами та ситуаціями, щоб виробити своє стійке ставлення до всього.

7. Негайне задоволення власних бажань

Варто відзначити, що у фокусі залежної людини завжди стоять задоволення та приємні відчуття. І це бажання випробувати задоволення надалі трансформується у необхідність, без якої сильно відчувається пригнічення емоційного фону та погіршення фізичного стану. Це саме той стан, у якому людина не може відрізнити «хочу» від «треба».

Порада: навмисно зациклюватися не лише на своїх бажаннях, а й на бажаннях близьких. Наслідувати життєві пріоритети, з ухилом на інтереси близьких. У пріоритет своїх «швидких» робіт ставити обов’язки та дані раніше обіцянки.

8. Егоцентризм та підвищена самооцінка

Це центральні якості залежної особистості. Егоцентризм, у разі залежними, набуває масштабу дисфункціональної особистісної установки, що все навколо має бути сконцентровано на його інтересах, потребах, бажаннях і переживаннях.

Така людина дотримується такого правила: «є тільки дві думки – перша моя, друга неправильна».

Порада: вчитися має намір дарувати, віддавати, займатися благодійністю, вчитися на компроміс.

9. Дезадаптативна мрійливість

Ще одна відмінна риса залежних-це здатність створювати ілюзію і занурюватися в неї з головою. Цей захисний механізм включається щоразу, коли виникає страх, тривога та невпевненість. Залежний ховається від дискомфортних відчуттів у вигаданий образ реальності. У такому стані речей до залежного складно донести помилковість і фатальність його переконань, адже для нього ці переконання цілком реальні й обґрунтовані.

Порада: вчитеся розпізнавати тригери-провокуючі чинники, події, місця, почуття чи думки, які схиляють вас до дезадаптивної мрійливості. Спробуйте зробити так, щоб звичка фантазувати була продуктивною. Мрійте про те, що можете і націлені здійснити.

10. Тривога

Тривожність і страх це не те саме. В обох випадках це емоційна реакція на ситуацію, яка становить небезпеку. Відмінність у цьому, що страх об’єктивно обгрунтований, а тривога є тлом особистості.

Порада: визначте, що змушує вас турбуватися і оціните шанси реалізації ваших побоювань. Поставте собі такі питання як: «Яка ймовірність, що ця проблема ніколи не вирішиться?» і “Що я можу зробити, щоб вирішити проблему?”

Оточіть себе спілкуванням з приємними Вам людьми, підтримуйте позитивний настрій весь день, щодня помічаючи мінімум 5 речей, які змусили Вас радіти.

Залишились питання? Зв’яжіться з нами та отримайте всю необхідну інформацію
095 104 62 44 або 098 415 84 64

Відгуки про наркологічний центр «Тонус Плюс»