Пандемія залежності

Останніми роками залежність набирає великих обертів, поширюючи свій вплив на широкі маси людей. Сприйняття проблеми трансформується: не ставлять знак рівності між залежністю і безвольністю, не прийнято вважати, що це проблема стосується лише людей із неблагополучних сімей. Залежність може проникнути у кожен будинок, до політиків, успішних бізнесменів, до пустотливих школярів, до акторів, до наших родичів. Ця проблема стала настільки звичною, що часто недооцінюється фатальністю наслідків.

Зі Світової доповіді про наркотики, опублікованої Управлінням ООН з наркотиків та злочинності (УНЗ ООН) відомо, що приблизно 271 мільйон осіб, тобто 5,5 % населення світу у віці 15-64 років, вживали наркотики. Більш довгостроковий аналіз показує, що кількість людей, які вживають наркотики, нині на 15-20% більше.

У кожного з нас є залежні знайомі, а може, й не один. Це може бути друг дитинства вашої дитини, соратник чоловіка, сусід по під’їзду. Ці люди живуть поряд із нами. Стало життєво необхідно розібратися в тому, що є залежністю.

Існують три різні моделі, які пояснюють таке поняття як залежність

Модель хвороби

Багато державних організацій охорони здоров’я називають залежність хворобою, оскільки зловживання психоактивними речовинами супроводжується змінами структури та функції мозку, а генетичними дослідженнями було виявлено спадкові ознаки. Це сильний аргумент проти прихильників інших моделей, тому що якщо залежність змінює мозок, то цілком логічно визначити її як хворобу мозку. Також прихильники моделі хвороби вважають, що залежність носить хронічний характер.

Модель вибору

Розглядає залежність з погляду свідомості, оскільки надає пріоритетне значення зміни розумових процесів під впливом залежності. Модель вибору, в порівнянні з моделлю залежності, пояснює як залежному можна позбутися залежності. Шляхом роботи над когнітивно-поведінковими проблемами, роботою із психологами, психотерапевтами.

Модель самолікування

Ця модель є сукупністю психологічних, соціальних і фізіологічних проблем, які послужили поштовхом до зловживання. Наприклад, у разі лікування ПТСР, тривожних розладів для зняття стресу існує безліч препаратів, зловживаючи якими, можна потрапити в стан залежності. Підсумок такий, що хворий починав вживати такі препарати з метою поліпшення самопочуття, а як побічний ефект методу лікування став залежним.

Таке явище, як залежність складно описати із соціальної, клінічної та наукової точок зору. Саме тому дуже складно підібрати ефективні ключі у вигляді одного протоколу виходу із стану залежності.

Модель хвороби віддає лікування до рук лікарів, модель вибору пропонує змінити переконання та точку зору з використанням різних психотерапевтичних технік; модель самолікування наполягає на потреби у захисті підлітків від психосоціального тиску, та лікування проблем розвитку, які можуть послужити факторами схильності до виникнення залежності.

Декілька факторів, на користь можливості повного одужання від залежності

Нейропластичність мозку

Залежність змінює структуру мозку. Регіони префронтальної кори, які борються зі звичними діями, що вкорінилися, при залежній поведінці перестають ефективно працювати, і їх обсяг може зменшитися. Але мозок так влаштований, що під впливом тих чи інших факторів здатний до зміни, і залишається пластичним (схильним до зміни) все наше життя. Саме тому, у одужує залежного, після відмови від вживання, є можливість регенерувати втрачені синапси при постійних наполегливих когнітивних зусиллях, як і за будь-якої іншої мотивованої діяльності. На МРТ знімках людини, у стані залежності та в стані відмови від вживання можна помітити, що регіони, де формується найбільше синапсів, неточно відповідають тим регіонам, які були знищені внаслідок вживання. Це свідчить про те, що мозок розвиває нові стратегії самоконтролю, засновані на активності нових нейронних полів.

Нещадна звичка. Ключовим тут є слово звичка. Залежність це звичка, яка як і багато інших звичок, укорінюється у свідомості людини в результаті ослаблення самоконтролю.

Чому тоді все складніше, ніж з іншими звичками?

Три фактори відрізняють залежність від інших шкідливих звичок:

• ментальна сторона (залежність не просто змінює поведінку, а й змушує людину думати та відчувати інакше);
• емоційний центр залежності – це бажання;
• компульсія.

Однак, варто зазначити, що поведінкова та хімічна залежність мають під собою однаковий ґрунт. Через поведінкову залежність (такий як сексоголізм, азартні ігри, розлад прийому їжі, «зависання» в інтернеті) змінюються ті ж структури мозку, які змінюються в ході розвитку хімічної залежності. Це говорить про те, що хімічна залежність також піддається корекційній роботі, як і поведінкова залежність.

Свідомий контроль та саморегуляція

Визнавши залежність нещадною звичкою, яку можна контролювати, а не хронічною хворобою, від впливу якої незастрахований залежний, Ви повинні знати, що в структурі мозку людини є кілька регіонів, розташованих у префронтальній корі та поряд з нею. Ці регіони добре справляються зі своїми обов’язками захистити організм, коли звички починають загрожувати нашій безпеці. Це функція мозку – свідомий контроль безпеки.

І наявність механізмів свідомого контролю допомагає пояснити, чому більшість людей не стають залежними, вживши одного разу, або ж витягують себе із залежності.

Успішна робота цього захисного механізму залежить від дотримання меж тверезості, після проходження курсу психосоціальної реабілітації та постійної роботи над самовдосконаленням.

Хімічна залежність – це незвичайне явище, яке складно пояснити і вилікувати однією таблеткою або одним протоколом лікування, оскільки залежність стосується кожної окремої особистості, яка потребує індивідуального підходу у вирішенні проблеми. І немає універсальних ліків від неї. Але все, що Вам потрібно знати, що залежність можна побороти за допомогою бажання, комплексної роботи, зусиль над собою. Залежність не є неконтрольованою хворобою, а є розладом особистості, який при правильному алгоритмі дій можна подолати, або принаймні спробувати це зробити.

Залежність – це хвороба людей, які не зуміли сказати “ні”. Але хороша новина полягає в тому, що люди можуть змінитися. Підтвердження цьому тисячі історій людей, які побороли залежність раз і назавжди.

Залишились питання? Зв’яжіться з нами та отримайте всю необхідну інформацію
095 104 62 44 або 098 415 84 64

Відгуки про наркологічний центр «Тонус Плюс»