Співзалежність – міф чи хвороба?

Співзалежність – це самостійне захворювання, яке формується у членів сім’ї залежної людини (алкоголіка чи наркомана).

Це слово для нас незвично і з’явилося у нашій країні порівняно недавно. Хоча закордоном, переважно в США, про співзалежність говорять і пишуть із 70-х років минулого століття. Насправді суть цього феномена можна пояснити так: наркоман залежить від наркотику, яке близькі – від самого наркомана. Найчастіше на співзалежність страждають мами та дружини залежних. Вони намагаються постійно їх контролювати, «присвячують своє життя їхньому порятунку», віддаючись цій ідеї з фанатизмом і шаленством, без залишку. Насправді, така поведінка тільки посилює ситуацію і не сприяє формуванню мотивації на лікування!

Співзалежність при алкоголізмі та наркоманії

Від перебування поруч із вживає наркотики або алкоголь близькою людиною, у його родичів розвивається такий стан, як співзалежність. Родичів людини, яка страждає на залежність, дуже часто мучить питання – а чи не можна непомітно для самого споживача щось підсипати або підлити в їжу, щоб вона раз і назавжди втратила інтерес до своєї згубної звички? Взагалі такі засоби є, але їх використання заборонено нашим законодавством, оскільки в них водиться один неприємний побічний ефект – разом з інтересом до психоактивної речовини вони забирають життя, оскільки є отрутами. А інших так само дієвих препаратів медицина поки що не вигадала!

Співзалежність відрізняється від звичайної турботи та занепокоєння за близьких саме своїм патологічним характером, ірраціональністю та імпульсивністю дій співзалежних, зниженням емоційного фону, як і для наркомана чи алкоголіка, для співзалежних характерно заперечення наявності проблеми, самообман, помилки. У разі тривалої співзалежності можуть формуватись і фізичні (точніше, психосоматичні) захворювання. Основна ланка у співзалежності, на думку більшості зарубіжних та вітчизняних фахівців, – низька самооцінка. Джерел її може бути кілька – найчастіше вона формується у людей, у яких у самих були значні проблеми в дитинстві (неблагополучна сім’я, алкоголізм або наркоманія одного або обох батьків, фізичні та психологічні травми, отримані у школі та на вулиці тощо).  Часто джерелом насильства, що сприяє заниженню самооцінки, стає своїм близьким і сам залежний. У такому разі може формуватися так зване «порочне коло», розірвати яке без кваліфікованої медичної та психологічної допомоги ззовні практично нереально.

Якщо спробувати візуально уявити собі співзалежність, вийде уривчаста пряма, що постійно стрибає то вгору, то вниз. Те, що йде в негативні емоції (запій, побої, скандали), то піднімається в позитивні (тверезі проміжки, коли алкоголік намагається згладити і якось компенсувати фізичну та психологічну шкоду, завдану своїм близьким). Найцікавіше, що співзалежні можуть влаштовувати собі тимчасові сеанси відчайдушної самокритики, але якщо критика прийде ззовні, можливі сплески дратівливості чи навіть агресії. Вони формується також неадекватна реакція на похвалу чи компліменти – люди розучуються їх приймати, відбувається лише поглиблення провини.

Співзалежні прагнуть контролювати та розписувати поведінку всіх членів сім’ї, вважаючи, що вони краще знають, як треба чинити в тій чи іншій ситуації.

Як не дивно, така модель поведінки підштовхує залежну людину зовсім не до думки про лікування, а навпаки, вона відчуває і розуміє, що практично завжди, у будь-якій ситуації зможе тим чи іншим способом вибачитися. Набравши певні позитивні окуляри, алкоголік неодмінно зірветься і виведе у зрив своїх співзалежних близьких.

Продовжуватись так може досить довго – залежно від стану здоров’я споживача, а також запасу терпіння та фізичного здоров’я його родичів.

Чи є вихід із цієї ситуації?

Є. Він складний і довгий, буде потрібна допомога фахівців у цій сфері. Причому до лікування буде задіяна вся родина. Однак простіше не увійти в подібну ситуацію, ніж з неї вибиратися, так само, як будь-якій хворобі простіше запобігти, ніж лікувати. І, знову ж таки, буде потрібна грамотна, кваліфікована допомога. Якщо звернутися за нею на ранній стадії, є можливість не лише запобігти катастрофі в сім’ї, а й під керівництвом досвідченого реабілітолога розробити правильну тактику поведінки. Спільні зусилля всіх членів сім’ї можуть створити в сім’ї таку атмосферу, коли людина, яка п’є, дійсно відчує бажання позбутися своєї згубної звички.

Залишились питання? Зв’яжіться з нами та отримайте всю необхідну інформацію
095 104 62 44 або 098 415 84 64

Відгуки про наркологічний центр «Тонус Плюс»