Велика кількість людей вважають, що реабілітація нарко- та алкозалежних – це ”чисто” комерційний проект. Що співробітники цих установ без сорому совісті викачують у бідних родичів залежної людини фінансові кошти. Ну і багато, багато тверджень у такому роді. У цій статті я відкрию завісу на деякі фінансові деталі реабілітаційних послуг.
Не приховуватиму, що справді на ринку реабілітаційних послуг існують ”фейкові” реабілітаційні центри основною метою яких є фінансове збагачення, а не допомога людям, які потрапили у важку життєву ситуацію. Попит завжди породжує пропозицію. Відповідно до останніх статичних даних наркоманія в Україні молодшає, наркоманів стає на порядок більше, отже відкривається ніша для лікувальних закладів. Більшість шахраїв скористалися цією ситуацією і відразу стали керівниками реабілітаційних центрів або як вони ще себе іменують експертами в галузі хімічної залежності. Ось така сумна правда.
Але я вас запевняю, що не всі співробітники реабілітаційних установ є аферистами та шахраями. Переважна більшість – це сумлінні люди, які надають кваліфіковану допомогу у сфері лікування наркоманії та алкоголізму. Але навіть на адресу таких працівників часто ”летять” невтішні висловлювання про те, що вони наживаються на нещастях інших людей.
Тому давайте власне розбиратися в ціновій політиці, а саме звідки беруться ті чи інші розцінки, щоб не виникало зайвих питань. Кошти, які родичі добровільно вносять до каси реабілітаційних закладів, покривають:
1. оренду будинку,
2. оплату комунальних послуг,
3. закупівлю продуктів харчування,
4. Заробітну плату консультанта реабілітаційного центру,
5. заробітну плату лікаря-нарколога,
6. заробітну плату психолога чи психіатра,
7. виїзні заходи (групи, церква, кінотеатри, прогулянки).
До того ж, необхідно врахувати той факт, що на центрі кількість залежних людей коливається в районі від 15 до 20 осіб. А якщо керівник центру з високими моральними цінностями, то виявиться, що на центрі завжди є 2-3 бюджетні місця, а то й зовсім безкоштовні. Я думаю якщо у вас немає проблем з арифметикою, то ви зрозумієте, що ні про який бізнес не може йтися.
Для наочного прикладу можна провести аналогію зі орендою квартири. Однокімнатну квартиру у Києві можна орендувати від 7 до 10 тис. гривень. Це без урахування комунальних послуг. Але приблизно за таку суму в реабілітаційному центрі ти платиш за проживання, харчування, індивідуальну роботу фахівців. Я думаю після цих аргументів вам стало зрозуміло, куди використовуються ті чи інші кошти.
До того ж я вважаю досить справедливим твердження: ”що будь-яка праця має бути оплачувана”. А робота з нарко- та алкозалежними це досить складний, невдячний та енерговитратний процес. Найчастіше це егоїстичні, невдячні і шкідливі особистості, які усвідомлюють наявність проблеми і отже не бажають лікуватися. Вони звикли ”робити нерви” своїм рідним і в реабілітаційному центрі практикують таку саму модель поведінки. Це настільки ”токсичні” особи, що часом вони висмоктують усю енергію із співробітників цих установ. Я взагалі вважаю, що працівникам реабілітаційних центрів мають платити надбавки, так би мовити, за ”шкідливість на виробництві”.
І найголовніше варто врахувати той факт, що з боку держави відсутня будь-яка допомога таким закладам. І запам’ятайте за будь-якою якісною послугою є своя ціна. Ви не підстрижетесь безкоштовно у перукарні та ніхто не заправить вашу машину безкоштовно. Не знецінюйте працю інших людей.