Заперечення залежними у одужанні

Що таке заперечення?

Заперечення у наркозалежних — це усвідомлений чи неусвідомлений прояв захисного механізму, з допомогою якого залежний витісняє зі своєї свідомості хворобливі моменти, пов’язані з вживанням і необхідність одужувати. Таким чином, у залежного відсутнє прийняття того, що він перебуває в проблемі, а також того, що йому потрібна допомога.

Види заперечень

Основні види захисних механізмів, якими користуються залежні, з метою раціоналізувати свою ірраціональну поведінку.

1. Пряме заперечення. Безпосереднє заперечення своєї проблеми. Віра в те, що залежний контролює ситуацію і що допомога йому не потрібна.
2. Проекція. При цьому виді заперечення залежний звинувачує у своїй проблемі своє коло спілкування, близьких, ситуації, що склалися. Загалом усе і всіх, аби не себе.
3. Раціоналізація. Це, на перший погляд, логічне пояснення своєї нераціональної поведінки.
4. Інтелектуалізація чи філософія. Це спроба відкласти чи виправдати свої проблеми за рахунок теоретичної спекуляції чи абстрактної філософії.
5. Колоризація. Це спроба прикрасити дії, що відбулися, і представити їх у спотвореному світлі.
6. Мінімізація. Це визнання факту вживання, але у зменшувальній формі.
7. Уникнення. Це усвідомлений уникнення обговорення своєї залежності та тих деструктивних наслідків, які були викликані нею.
8. Відкладення. Це постійне відкладення моменту, з якого залежний почне вести тверезий спосіб життя.
9. Укладання угод. Це той вид заперечення, при якому залежний маніпулює свідомістю рідних і близьких йому людей. З метою отримати певну вигоду, у разі, якщо він кине вживати.
10. Пасивність. Це позиція жертви, яку займає залежний перед речовиною, приймаючи свою передчасну смерть з упокорювання, не бажаючи щось змінити.
11. Ворожість. Це вороже, іноді агресивне ставлення до близьких людей, що проявляється, у тих випадках, коли залежний бажає уникнути розмов на неприємні для нього теми.

Алгоритм виходу із проблеми

Виникає логічне питання: які дії слід вжити для того, щоб залежний усвідомив становище, в якому знаходиться і почав робити конструктивні дії для його виправлення?

Спочатку необхідно записатися на консультації до кваліфікованих фахівців, щоб вони, саме психолог, психіатр і нарколог змогли провести діагностику поточного стану залежного у тому, щоб згодом здійснити корекцію. Тобто треба розуміти, що одужання вимагає комплексного підходу, з урахуванням індивідуальності та особливостей залежного.

Наведені вище послуги надає наркологічний центр «Тонус Плюс». Де акцент робиться на когнітивно-поведінкові зміни і транзактний аналіз особистості. А також на відновлення основних сфер діяльності та подальша поступова ресоціалізація.