Залежність – хвороба?

На даний момент між вченими, психологами, а також фахівцями в галузі хімічної залежності існує вагома суперечність в одному наболілому питанні, а саме: чи є хімічна залежність (наркоманія та алкоголізм) – хворобою? З одного боку наркоманія та алкоголізм офіційно визнані хворобою відповідно до МКХ-10 (міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду) та віднесені до розділу з f-10 по f-19 психічні розлади та розлади поведінки пов’язані з вживанням психоактивних речовин.

Крім того існує зловісна формулювання, яка звучить таким чином, що хімічна залежність (наркоманія та алкоголізм) є хронічною, прогресуючою, рецидивною, невиліковною та смертельною хворобою внаслідок неконтрольованого вживання психоактивних речовин. І тут виникає феномен. Людині яка жила собі спокійно, вживала наркотичні та алкогольні речовини потрапляючи в реабілітаційний центр вселяють основну ідею, а саме для того, щоб одужати тобі треба смертельно хворіти на невиліковну хворобу. Погодитеся якась ущербна концепція одужання? Яка викликатиме у людини виключно мотивацію “від”, так би мовити негативну мотивацію. Виходячи з цієї концепції, виходить, що людина повинна жити в постійному страху і постійно боятися прогресувати своє смертельне захворювання.

Але крім вищезазначеної основної точки зору, існує ще маса альтернативних, які не поділяють концепцію “Хвороби”. І одну з них ми розглянемо. Допустимо в такій програмі як “7 навичок одужує наркомана та алкоголіка”, яка до того ж є альтернативою програмі 12 кроків, йдеться про те, що наркоманія та алкоголізм є оборотним розладом здоров’я. А точніше, що хімічна залежність (наркоманія та алкоголізм) – це одна з найнебезпечніших форм адиктивної, девіантної (що відхиляється від норми) поведінки, що супроводжується прийомом психоактивних речовин з метою уникнення реальності та отримання бажаних емоцій.

Концепція формування залежності з точки зору програми “7 навичок одужує наркомана та алкоголіка” досить проста. І базується на наступних основоположних ідеях:

1. Тип змін мозку, що відбувається при залежності, дуже схожий на те, що відбувається при звичайному навчанні та розвитку. Наприклад: їзда велосипедом.
2. Нейробіологи довели, що при вживанні психоактивних речовин відбуваються зміни та ушкодження нейронних мереж і ці ушкодження залишаються після того, як людина перестає вживати психоактивні речовини.
3. Коли людина вперше вживає алкоголь і наркотики у нього в мозку з’явився новий ланцюг з’єднаних між собою нейронів-новий шаблон поведінки, звичок, почуттів, думок, переконань тощо.
4. Потім кожного разу, при наступному вживанні, це з’єднання нейронів змінювалося, посилюючи цей новий шаблон поведінки, створюючи “залежну” конфігурацію.
5. Ця ” Залежна конфігурація” поєднала між собою різні ділянки мозку і злилася з думками, почуттями та діями, створивши нові шаблони поведінки, звичок, думок, почуттів, переконань.

Таким чином, залежність-це спосіб думати, відчувати і діяти за певними шаблонами, від яких просто відмовитися не можна, оскільки вони закріплені на рівні фізіології головного мозку.

Але хороша Новина в тому, що, виходячи з вищевикладеної концепції, одужання від наркоманії та алкоголізму можливе.

Алгоритм пропозиції згубної недуги полягає в наступному, що залежному в процесі одужання необхідно розвивати своє фізичне, психологічне, моральне та соціальне благополуччя шляхом формування здорових та безпечних моделей взаємодії з реальністю. Простими словами це виглядає так, що залежний у процесі одужання має сформувати нові нейронні зв’язки, нові моделі поведінки та мислення. І тоді є велика ймовірність того, що “Залежна конфігурація” стане не актуально.